Нотатки з Міжнародної конференції з відкритих урядових даних

iodc-logo-e142565378688716 березня відбулася Міжнародна конференція з відкритих урядових даних. Уперше в Україні представники державних органів влади, ІТ-спільноти, громадські активісти і міжнародні експерти зібралися для обговорення подальших кроків уряду з відкриття даних, найактуальніших тем запитів з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та демонстрації можливостей відкритих урядових даних для створення суспільно корисних додатків.

Ганс Гассерт, OKFN, Німеччина, розпочав свій виступ “Перспективи і масштаб використання даних, від аналізу політики на основі даних до муніципальних проектів” із визначення відкритих даних (на основі ‘The Open Definition’) — “відкритість означає безплатний доступ, а також можливість використовувати, модифікувати, і ділитися з будь-якою метою.” Він навів приклади найвідоміших проектів відкритих даних:

Його бачення майбутнього — буде ще більше даних, стане поширенішою практика використання даних і буде більше бізнесів на основі відкритих даних. Кількість поліпшує якість. Дані — це нова “нафта”. І нам потрібні сервіси з обробки/переробки даних. Дані — це також і платформа, яка пропонує ефективність, інновації і прозорість (боротьба з корупцією).

Ганс також навів приклад українського проекту відкритих даних Redonbass.org — загальнодоступної бази даних про руйнування житлової і соціальної інфраструктури, розробленої ПРООН і Social Boost.

images

Олександр Риженко, Державне урядове агентство з питань електронного урядування України, зазначив, що після прийняття закону (наразі, підтриманий у першому читанні законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні) будуть створені Постанови Кабінету Міністрів, які визначатимуть дані, які слід публікувати, а також стандарти, тощо. Наступним кроком буде робота з органами влади, щоб пояснити, яку інформацію їм слід подавати. Наша система до цього, на жаль, не зовсім готова і потрібна ефективна демонстрація. Паралельно відбуватимуться пілотні проекти. І буде потрібна промоція і підтримка громадянсього суспільства, яке контролюватиму органи влади.

Марія Горностай, Адміністрація Президента України, назвала низку інших ініціатив відкритих даних — Digital Ukraine (законодавчий базис для розбудови електронного врядування), відкриття даних бюджету (інший законопроект, проголосований у першому читанні, який базувався на міжнародному досвіді). Основна мета цих ініціатив — прозорість і боротьба з корупцією. А також надання можливостей для бізнесу використовувати ці дані.

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ, розповів, що поняття відкритості даних було введено ще в Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції» (в якому ідеться про відкриття персональних даних державних службовців) та «Про відкритість використання публічних коштів» (який передбачає створення єдиного порталу). Вже оприлюднюється казначейська інформація, відкривається інформація про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти, тощо. Потік даних зростає і постає питання як їх слід ефективно використовувати.

Законопроект щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних лише встановлює обов’язок оприлюднювати ці дані. У нашій нормативістській системі ще слід розробити низку підзаконних актів — інструкції, перелік обов’язкових наборів даних і стандарти, яким чином вони повинні оприлюднюватися (вимоги, сумісність, API).

Максим Ключар, ПРООН, зазначив, що вже існує шалений попит на відкриті дані. Учасники Антикорупційної школи ПРООН запитують як вони можуть обробляти дані, де їх можна взяти і в яких форматах, куди з ними іти і що робити. Відкриті дані потрібно якомога більше інтегрувати у програму уряду, Президентську стратегію 2020 і партнерство відкритий уряд. Постає питання того, як вірно налагодити співпрацю між різними учасниками цього процесу. Потрібне системне бачення руху вперед і участь громадянського суспільства.

Михайло Шмельов, Майкрософт Україна, запитав про актуальність даних і про те, чи можна їм довіряти. А також, що слід зробити, щоб ці дані стали актуальними, достовірними і цілісними. Як поєднати паперовий документобіг із наповненням порталу відкритих даних? Органи державного управління повинні автоматизуватися, налагодити прозорі процеси (наша проблема — саме непрозорість і корупція на етапі процесів) і надавати суспільству набори даних у машиночистуваному вигляді.

Якщо потрібні орієнтири — існує Хартія відкритих даних Великої Вісімки (Open data charter).

Запис панелі “Як відкриті дані трансформують український уряд”.

У рамках конференції відбулася презентація національного порталу відкритих даних http://data.gov.ua.

Франческо Кеккі, ПРООН, наголосив на економічній ефективності відкритих даних, які можуть принести національним економікам до 2% прирісту ВВП. Він також навів низку успішних Східно-Європейських проектів відкритих даних:

  • K Monitor – Watchdog for Public Funds, Угорщина
  • Відкриті суди у Словаччині, який, зокрема, відстежує родинні зв’язки суддів
  • MANS – проект боротьби з корупцією та організованою злочинністю у Чорногорії

Лівія Туркану, Адміністрація електронного уряду, Молдова, розповіла про портал відкритих даних date.gov.md, портал державних витрат, відкриті закупівлі, відкриту іноземну допомогу, відкриту національну статистику, відкрите законодавство, відкритий геопортал, історії про бюджет, сайт фіксування проблем alerte.md. Відкриті дані — це засада урядової політики Молдови.

Стефан Де Коста, Link Digital, Австралія, нагадав, що первинним користувачами відкритих даних є комп’ютери. Відкриті дані сприяють цифровій трансформації урядових сервісів. І запитав, чи потрібно уряду надавати близько 200 урядових послуг, чи частину цих послуг можна передати третім сторонам?

В’ячеслав Романов, Інфометр, РФ, розповів про діяльність http://infometer.org.

Звучало кілька питань про використання ліцензій. На основі поширеної міжнародної практики, ми пропонуємо використовувати вільні публічні ліцензії Creative Commons для ліцензування баз даних.

Організатори міжнародної конференції: громадська організація SocialBoost, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Міністерство закордонних справ Данії в Україні, Міжнародний фонд «Відродження» і Державне агентство з питань електронного урядування України.

Про коференцію в Твітері #iodc і на сторінці SocialBoost у Facebook.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>