Texty.org.ua (ТЕКСТИ, «Агенція журналістики даних») та Державне агентство з питань електронного урядування провели дискусію «Як підвищити якість відкритих даних в Україні: поточний стан, проблеми та рекомендації».

Серед поточних проблем Єдиного державного веб-порталу відкритих даних: понад половина даних доступа не в машиночитаному форматі, тобто, фактично, непридатна до подальшої роботи. Андрій Газін, аналітик Texty.org.ua, зазначив, що дані вводять вручну, кожен на власний розсуд: «Тут основна проблема – відсутність елементарних інструкцій щодо ведення цих баз даних».

Вирішити цю проблему можна шляхом створення валідатора, який би перевіряв валідність файлу, кодування та наявність порожніх комірок, і запровадження стандартів оформлення документів хоча б у межах однієї установи. «Також було б непогано продумати, де можна автоматизувати процес введення даних, щоб замість десяти варіацій одного значення був список, який випадає, і з якого реєстратор вибирає необхідне», – запропонував Андрій Газін.

«Близько 90% органів влади взагалі не розуміють, що таке відкриті дані. Питання навчання і підвищення кваліфікації чиновників – це першочергове завдання», – зазначив Олексій Вискуб, заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування України: «Ми будемо намагатися створювати лідерів відкритих даних в Україні… Набираючи людей у таку мережу, навчаючи їх і створюючи осередки лідерства, ми зможемо більш якісно просувати політику відкритих даних»

Детальний огляд дискусії у матеріалі ТЕКСТІВ: 90% органів влади не розуміють, що таке “відкриті дані”. Звідси – низька якість даних на DATA.gov.ua.

ВІДЕО дискусії:

Texty.org.ua («Агенція журналістики даних») та Державне агентство з питань електронного урядування запрошують представників бізнесу, громадських організацій, аналітичних центрів, активістів і розробників, які працюють із відкритими даними, на публічну дискусію «Як підвищити якість відкритих даних в Україні: поточний стан, проблеми та рекомендації».

3 серпня, 13.00-15.00
Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2
Реєстрація https://goo.gl/jDt20Q

Журналіст і аналітик видання Texty.org.ua Андрій Газін говоритиме про результати оцінки наборів даних, що оприлюднені на порталі Data.gov.ua, та озвучить основні проблеми, які унеможливлюють ефективну роботу з державними даними.

Заступник голови Держагентства з питань електронного урядування Олексій Вискуб говоритиме про результати опитування розпорядників даних щодо виконання Постанови Кабінету Міністрів про відкриті дані, а також головні виклики розвитку відкритих даних з боку органів влади.

Очікується онлайн-трансляція.

Захід проводиться за підтримки за підтримки «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA) та фонду NED.

21 квітня спливає шестимісячний термін, відведений органам державної влади на публікацію даних, зазначених у Постанові Кабміну про відкриті дані. Андрій Газін і Марія Щурська досліджують виконання цієї Постанови і на їхню думку вона під загрозою зриву:

“Станом на 2 квітня 2016 року на порталі відкритих даних було доступно 126 наборів даних із необхідних 302, тобто лише 41,7 % від потрібної кількості. Дванадцять відомств не опублікували жодного набору даних із зазначених у Постанові…

З 126 опублікованих наборів даних у структурованих форматах (CSV, XML, JSON) доступні 65… Найпоширенішими помилками розпорядників даних є публікація наборів даних у не призначених для структурованих даних файлових форматах PDF і DOC(X), або ж публікація даних у немашиночитаному вигляді (наприклад, у форматах CSV та XLS(X), але з об’єднаними комірками). Також присутні набори даних у невалідних файлових форматах…

Машиночитаність набору даних містить дві складових – 1) чи файловий формат набору даних дозволяє його автоматичну обробку; 2) чи спосіб структурування даних у файлі дозволяє їх автоматичну обробку – себто, чи не містять таблиці об’єднаних комірок;
наявність структури даних. Структура набору відкритих даних має включати елементів набору даних, їх формат, параметри та призначення. Структура повинна оприлюднюватись у форматах XSD, JSON, CSV або у аналогічних форматах.”

(Джерело: Хто зриває виконання Постанови Кабміну про відкриті дані? Моніторинг “Текстів”)

Державне агентством з питань електронного урядування України із залученням експертів Програми розвитку ООН в Україні підготували проект першої версії Методичних рекомендацій щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на основі найпопулярніших запитань.

І просять долучатися до формування методичних матеріалів шляхом запитань, надання рекомендацій, тощо. Методичні рекомендації будуть постійно та динамічно оновлюватися,

4 березня 2016 року відбулася публічна дискусія «Відкриті дані: що і як маємо відкрити?» і презентація Дорожньої карти розвитку відкритих даних в Україні, розробленої за результатами дослідження «Оцінювання готовності України до відкриття даних» та затвердженої Урядом України 4 лютого 2016 року (див. наш пост нижче). Запис події:

У заході взали участь Геннадій Зубко, Віце-Прем’єр-Міністр України – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ; Янтомас Хімстра, Директор Представництва ПРООН; Олександр Риженко, Олексій Вискуб, Державне агентство з питань електронного урядування України; Олексій Соболев, радник Міністра інфраструктури України; Денис Гурський, ГО SocialBoost, Радник Прем’єр-Міністра України з питань розвитку відкритих даних; Олександр Краковецький, KyivSmartCity; Андрій Газін, журналіст даних та аналітик, Texty.org.ua.

Захід відбвся в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту Програми розвитку ООН «Демократизація, права людини та розвиток громадянського суспільства», що впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

4 березня 2016 року відбудеться публічна дискусія «Відкриті дані: що і як маємо відкрити?», у рамках якої відбудеться презентація Дорожньої карти розвитку відкритих даних в Україні, розробленої за результатами дослідження «Оцінювання готовності України до відкриття даних» та затвердженої Урядом України 4 лютого 2016 року (див. наш пост нижче). Захід проводитиметься напередодні Всесвітнього дня відкритих даних.

Під час заходу журналісти зможуть дізнатися:

• Які саме державні дані згідно з законодавством мають бути відкриті у форматі відкритих даних?
• Завдяки якому 41 завданню за 5 напрямами відкриватимуться державні дані у 2016 році?
• Які є приклади успішних соціально-орієнтованих проектів на основі відкритих даних?
• Як українці можуть отримати найбільшу користь від відкриття державних даних?

У заході візьмуть участь Геннадій Зубко, Віце-Прем’єр-Міністр України – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ; Янтомас Хімстра, Директор Представництва ПРООН; Олександр Риженко, Олексій Вискуб, Державне агентство з питань електронного урядування України; Олексій Соболев, радник Міністра інфраструктури України; Денис Гурський, ГО SocialBoost, Радник Прем’єр-Міністра України з питань розвитку відкритих даних; Олександр Краковецький, KyivSmartCity; Андрій Газін, журналіст даних та аналітик, Texty.org.ua.

Захід відбудеться в Українському кризовому медіа-центрі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім, Київ), початок о 15:00, закінчення о 17:00) у рамках проекту Програми розвитку ООН «Демократизація, права людини та розвиток громадянського суспільства», що впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. #Go2OpenData

4 лютого 2016 року Віце-прем’єр-міністр України Генадій Зубко затвердив «дорожню карту» розвитку відкритих даних в Україні на 2016 рік (наказ № 19).

Стратегічний документ містить 41 комплексне завдання, що структуровані за 5 пріоритетними напрямами:

• підвищення доступності та якості відкритих державних даних;
• розвиток спроможності органів влади щодо публікації відкритих даних;
• посилення ролі відкритих даних в реалізації державної політики;
• нормативно-правове забезпечення;
• розвиток попиту та спроможності цільової аудиторії щодо використання відкритих даних.

Планується проведення аудитів, розвиток порталу відкритих даних, дистанційні навчання, пріоритетні набори даних, хакатони та воркшопи, інформаційна кампанія, пілотні проекти, методичні рекомендації, тощою

Проект «дорожньої карти» розробило Державне агентство з питань електронного урядування за участі представників органів влади, громадськості та ІТ-бізнесу за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Лідерами з відкриття даних в Україні на сьогодні є:

• Міністерство інфрастурктури;
• Міністерство фінансів (spending.gov.ua);
• Міністерство екології та природних ресурсів;
• Міністерство економічного розвитку та торгівлі;
• Державна фіскальна служба;
• Верховна Рада України