Вікіпедія

Про те, як зробити відкриту інформацію вільною: ліцензії Creative Commons для сайтів

 зображення «Ділюся» — Wikimedia Foundation, Inc. / Юрій Булка, ліцензія cc by-sa 3.0 (фрагмент з «Licensing tutorial»)
зображення «Ділюся» — Wikimedia Foundation, Inc. / Юрій Булка, ліцензія cc by-sa 3.0 (фрагмент з «Licensing tutorial»)

Вікімедіа Україна підготувала поради Як зробити відкриту інформацію вільною: ліцензії Creative Commons для сайтів.

«Кількість поширюваних під ліцензіями Creative Commons творів постійно зростає:  у 2006 році їх було 140 мільйонів, у 2014 – 882 мільйони, а у 2016 – вже понад 1,2 мільярди. Creative Commons використовують державні установи, громадські організації, приватні користувачі по всьому світу. Особливо актуальним виглядає використання Creative Commons організаціями, що фінансуються за рахунок державних, муніципальних коштів або благодійних внесків, адже громадськість, яка фінансує такі організації напряму або через податки, повинна мати можливість вільно використовувати матеріали, створені за кошти громади. Останнім часом деякі благодійні фонди, наприклад Bill & Melinda Gates Foundation, серед вимог для надання грантового фінансування досліджень почали вимагати публікацію результатів досліджень під вільними ліцензіями Creative Commons або на аналогічних умовах», — коментує голова Громадської організації  «Відкритий Контент» Максим Наумко.

Вільні ліцензії для веб-сайтів органів державної влади

ua-gov-licenses-infographic21 грудня 2016 року у Департаменті інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України відбулася зустріч з питань авторського права на контент веб-сайтів органів державної влади за участі Наталії Тимків («Вікімедіа Україна») і Максима Наумка («Відкритий контент»), Олени Мініч і Богдана Падучака (Департамент розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку), Олексія Арданова (Державної служби інтелектуальної власності України) і представників «Центру розвитку лідерства» і Державного агентства з питань електронного урядування.

Про перебіг зустрічі у матеріалі на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності України: Робоча зустріч з питань авторського права на контент веб-сайтів державних органів.

Один із висновків зустрічі: “…в умовах, коли немає законодавчих перепон у сфері авторського права, Уряд має дати доручення державним органам щодо застосування конкретного механізму розширення доступу до змісту їхніх веб-сайтів для вільного використання третіми особами (використання спеціальної ліцензії для поширення контенту веб-сайта або зазначення умов розповсюдження матеріалів веб-сайтів третіми особами).”

Адміністрація Президента України, Київська міська рада, Міністерство інформаційної політики України, Міністерство оборони України та Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України вже використовують вільну ліцензію Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 міжнародну для матеріалів сайтів. Сподіваємося на швидкий перехід від “всі права застережені” до “деякі права застережені” на сайтах інших органів державної влади і місцевого самоврядування.

Фотографії під ліцензіями Creative Commons: Що нового?

Професійні фотографи і фотоаматори вільно поширюють свої фотографії під ліцензіями Creative Commons.

Unsplash

Unsplash — другий за швидкістю розвитку фотосайт світу (перший — Instagram) з вільними фотографіями, з якими можна робити що завгодно.

untitled

Один із його активних користувачів — швейцарський професійний фотограф і редактор Fujifeed Samuel Zeller. Окрім того, Samuel Zeller має свій “Archive” — репозитарій своїх фотографій, каталогізованих за місцями зйомок і темами. Всі зображення можна вільно завантажувати з високою роздільною здатністю і вони поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 міжнародна (CC-BY). (Джерело: Giving my images for free)

untitled
Цей приклад надихнув Martino Pietropoli — засновника і редактора L’Indice Totale, The Fluxus, архітектора, фотографа і співзасновника і редактора RunLovers — викладати і свої фотографії у вільному доступі на Unsplash. І лише за кілька тижнів (не років) його фотографії набрали майже 200,000 переглядів і тисячі завантажень. (Джерело: That’s why I decided to give my photos for free on Unsplash)

untitled
Visual Hunt

Фотосток Visual Hunt пропонує фотографії з високою роздільною здатністю і 354,191,553 з них поширюються на умовах ліцензій Creative Commons.

untitled
Вікі любить пам’ятки 2016

15 світлин-переможців міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Дві мої улюблені — це восьмикутний триярусний мавзолей Бібі Джавінді, розташований в історичному місті Уч (Пакистан), збудований у 1493 році для правнучки суфійського святого. (Користувач:Usamashahid433, CC BY-SA 4.0).

tomb_of_bibi_jiwindi
І форт Даравар (Пакистан) (Tahsin Shah, CC BY-SA 4.0)

darawar_fort

Цього року у міжнародному конкурсі взяли участь понад 10 700 фотографів і завантажили понад 275 тисяч фотографій історичних споруд, пам’ятників, пам’яток культурної спадщини у Вікісховище для використання у Вікіпедії, Вікімандрах та інших проектах вільних знань. Звіт журі містить топ-58 фотографій і пояснення до процесу відбору.

Вісімнадцяте місце посіла фотографія Підгорянського василіанського монастиря, Теребовля (Україна). (Катерина Байдужа, CC BY-SA 4.0).

%d0%bf%d1%96%d0%b4%d0%b3%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9_%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%80

(Джерело: Найкращі фото міжнародного конкурсу Wiki Loves Monuments 2016)

Національний відбір відбувся у 42 країнах-учасницях конкурсу. Україна — одна з них.

Десять найкращих фотографій «Вікі любить пам’ятки 2016» української частини конкурсу.

Партнери конкурсу — Національний музей історії України і Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» спільно з Національною спілкою фотохудожників України також відзначали переможців у спецномінаціях. (Джерело: Дві спецномінації — один переможець)

Македонія

Vančo Džambaski — фотоактивіст і і найулюбленіший фотограф наших колег з Creative Commons Македонія. Він публікує свої фотографії під ліцензіями Creative Commons Із зазначенням авторства – некомерційна – поширення на тих самих умовах. Його фотопідбірки з подій, протестів і демонстрацій використовують місцеві і міжнародні ЗМІ (наприклад, Global Voices), користувачі соціальних мереж, а також видавці книжок, ілюструючи історичні події.

Our Art is Free of Charge! 02.06.2016 #ColorfulRevolution by Vančo Džambaski CC BY-NC-SA 2.0
Our Art is Free of Charge! 02.06.2016 #ColorfulRevolution by Vančo Džambaski CC BY-NC-SA 2.0

Польща

Tomasz Mikołajczyk — вчитель і найулюбленіший фотограф наших колег з Creative Commons Польща — викладає свої фотографії під ліцензіями Creative Commons CC0.

1-mrxc7qucam7yah0gc4vkyw
Колумбія

Найулюбленіший фотограф наших колег з Creative Commons Колумбія — Diego Gómez Hoyos, який фотографує біорізноманіття Латинської Америки.

1-ax9mllrmwt5bd8gn2oxmyw
Парагвай

Фотоблог Fotociclo публікує фотографії під ліцензіями Creative Commons Із зазначенням авторства.

tumblr_oigbbzfoq11txquh4o1_1280
Іншй фотоблог — Yluux публікує фотографії під ліцензіями Creative Commons Із зазначенням авторства – некомерційна – без похідних творів 4.0 міжнародна.

(Джерело: The top of the commons 2016: Favorites from our community of commoners)

Фотографії об’єктів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у Вікісховищі під вільною ліцензією Creative Commons

Керівництво Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» надало дозвіл на публікацію трьохсот файлів під вільною ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства – Поширення на тих самих умовах у Вікісховищі — це фотографії інтер’єрів та екстер’єрів музеїв, світлини окремих експонатів, а також інформація про близько 60 об’єктів.

Біноклеподібний виріб. ІVтис. до н.е. Поселення Косенівка., Музей трипільської культури
Біноклеподібний виріб. ІVтис. до н.е. Поселення Косенівка., Музей трипільської культури

Вікіпедисти вже додали деякі фотографії до відповідних статей. 24-30 вересня тривав тематичний тиждень «Переяслав-Хмельницький: місто-музей» з написання статей та додавання зображень.

(Джерело: Вікімедія Україна > Вікітижні, Культура і мистецтво, Проекти з партнерами > Найбільший музей – для найбільшої енциклопедії)

Якщо ви шукаєте відкрите програмне забезпечення для оцифровки музейних колекцій, наші колеги з Creative Commons Уругвай радять такі програмні продукти:

Матеріали Міністерства оборони України поширюються під вільними ліцензіями Creative Commons

З жовтня фотографії Міністерства оборони України на Flickr поширюються під ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства — Поширення на тих самих умовах.

untitled1
А з листопада всі матеріали сайту Міністерства оборони України поширюються під ліцензію Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 міжнародна.

untitled
Користувачі можуть вільно:

  • Ділитися — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі
  • Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.

На наступних умовах:

  • Із зазначенням авторства — потрібно вказати автора, розмістити посилання на ліцензію і вказати чи були зміни до твору.

Таку ж ліцензію використовують Адміністрація Президента України, Київська міська рада та Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України для матеріалів на своїх сайтах.

Недержавні організації також переходять на вільні ліцензії Creative Commons — наприклад, Асоціація благодійників України і Асоціація митних брокерів України поширюють свої матеріали під ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства — Поширення на тих самих умовах.

Дякуємо вікіпедистам Юрію Переганичу, Наталії Тимків, Сергію Петрову та іншим за заохочення державних органів влади і недержавних організацій до використання ліцензій Creative Commons!

Детальніше про те, як офіційний фотобанк і сайт Міноборони почали використовувати вільні ліцензії у блозі Вікімедія Україна > Вільні ліцензії, Поточні події > Офіційний фотобанк та сайт Міноборони відтепер під вільною ліцензією.

І сподіваємося на швидкий перехід від “всі права застережені” до “деякі права застережені” на сайтах інших організацій і установ.

Вікіконференція 2016

Kyiv_WikiConference_2016_var6a.svgВікіконференція 2016 — шоста конференція, присвячена проектам «Фонду Вікімедіа» та вільним знанням — відбудеться 3—4 вересня у Києві.

П’ятий щорічний конкурс «Вікі любить пам’ятки»

100px-WLM-logo-uk.svgЗ 1 вересня по 30 вересня триває щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», який збирає світлини всіх пам’яток культурної спадщини у світі для ілюстрації статей у Вікіпедії. Вже вп’яте «Вікімедіа Україна» проводить цей конкурс в Україні і всі охочі традиційно мають можливість подарувати свої фотографії пам’яток України світові та позмагатися за відзнаки та призи у кількох номінаціях.

Фотолюбителів і фотопрофесіоналів запрошуються завантажувати фотографії у Вікісховище. До 1 листопада журі відбере найкращі фотографії, які оцінюватиме міжнародне журі. Конкурсний список складається з понад 60-ти тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі з Автономної Республіки Крим.

Національний музей історії України – провідний партнер «Вікі любить пам’ятки».

Фотографії поширюватимуться під ліцензіями Creative Commons.

(Джерело: Оголошуємо п’ятий щорічний конкурс «Вікі любить пам’ятки»!)

 

 

Вікі-Олімпіада—2016

Вікі-Олімпіада—2016 вже стартувала у Вікіпедії за два тижні до Олімпіади у Ріо-де-Жанейро, щоб до її початку створити основні оглядові статті про цю спортивну подію. У залік ітимуть лише створені статті розміром понад 3,5 кілобайтів або доповнені на такий розмір; з бонусом за україномовні джерела.

Координаційна сторінка місячника у Вікіпедії: Вікі-Олімпіада—2016 зі списком статей до створення — це, переважно, статті про окремі види спорту на Ріо-2016 і статті про олімпіади попередніх років. Якщо ви хочете створити статтю зі списків, натисніть на червоне посилання — відкриється поле вводу, де й треба написати статтю. Учасники також можуть писати свої статті, зокрема про спорстменів і спортсменок.

Наразі восьмеро дописувачів Вікіпедії висловили бажання писати статті і вже написали 99 статей про спортсменів, країни і види спорту на Олімпійських іграх різних років, тощо. Приєднуйтеся! Змагання триватиме до 7 вересня.

Будь-які запитання залишайте у коментарях або на сторінці обговорення у Вікіпедії.

d0bed0bbd196d0bcd0bf

(Вікімедія Україна: У Вікіпедії стартувала Вікі-Олімпіада—2016)

Cвобода панорами у Бельгії

Вікімедія Україна пише про успішний закордонний досвід “У Бельгії впроваджено свободу панорами“:

“…15 липня набув чинності закон, що дозволяє фото- та відеозйомки будівель та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці, та подальшу їх публікацію. При цьому авторські права не вважаються порушеними.

У Бельгії, на відміну від, наприклад, Нідерландів, Німеччини чи Великої Британії, донедавна не було свободи панорами. Це означає, що фотографії будівель та творів мистецтва у публічних місцях, чиї автори не померли 70 чи більше років тому, не можна було вільно публікувати, оскільки не сплив термін охорони авторського права.

16 червня більшістю голосів парламенту Бельгії було прийнято поправку до закону про авторське право, що тепер дозволяє ілюструвати статті у Вікіпедії такими фотографіями: наприклад, фото відомих Атоміуму та будинків авторства Віктора Орта. Окрім переваг для Вікіпедії, це дозволить вільно та в рамках закону створювати та поширювати фотографії будівель та міських скульптур.

Атоміум — національний бельгійський символ і визначна пам’ятка Брюсселя. Автор: Mcsdwarken, CC BY-SA 3.0
Атоміум — національний бельгійський символ і визначна пам’ятка Брюсселя. Автор: Mcsdwarken, CC BY-SA 3.0

Щиро вітаємо бельгійців! В Україні, натомість, свободи панорами досі немає…

29 грудня 2014 року було зареєстровано законопроект, співавторами якого є народні депутати України Тарас Юрик та Тарас Кремінь, який узаконить свободу панорами в нашій державі. У ньому пропонується законодавчо врегулювати право вільно створювати та розповсюджувати зображення та відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях. Обов’язкова умова такого вільного використання – зазначення авторів твору архітектури чи мистецтва, що відтворюється. Законопроект був схвалений профільним Комітетом, однак так і не ставився на голосування у Верховній Раді. Варто брати приклад з передової європейської держави, чи не так?

Більше про законопроект на сайті Свобода панорами у вільній країні