Все більше фондів запроваджують політики відкритого ліцензування на твори, які створюють за їхнього фінансування, оскільки відкриті ліцензії збільшують вплив фінансованих проектів.

Політика відкритого ліцензування полягає у використанні ліцензій відкритого контенту: грантоотримувачі зобов’язані застосовувати відкриті ліцензії, такі як Creative Commons Із Зазначенням Авторства. І самі фонди запроваджують політики відкритого ліцензування ресурсів, які вони створюють: вебсайтів, фотографій і публікацій.

Максим Наумко та Ірина Кучма говоритимуть про авторське право та вільні ліцензії на Вікіконференції 2015.

Цьогорічна Вікіконференція відбудеться у Львові 19-20 вересня. Ця щорічна всеукраїнська зустріч вікіпедистів буде вже п’ятою. Дописувачі вікіпроектів говоритимуть також про освітню програму Вікіпедії, свободу панорами, OpenStreeetMap, ґранти та фінансування, вікіекспедиції, розвиток спільноти волонтерів, конкурси з написання статей, віківишколи, вікіджерела, фотоконкурси, міжнародну співпрацю, технічні засоби, тощо.

Програма

Вікіконференція 2015/Авторське право та вільні ліцензії

У Києві триває фестиваль соціальних інновацій Ucrazyans. Мета організаторів – міжнародної організації PACT та інтернет-видання Platfor.ma – зібрати разом ініціативи, які рухають Україну вперед.

Як свідчить досвід, рух вперед відбувається значно швидше у відкритій системі. З-поміж прикладів можна навести відкрите програмне забезпечення, відкриті дані, відкриту науку, відкриту освіту і відкриті інновації. Контент, який можна творчо використовувати, набагато цінніший для користувачів, ніж контент закритий.

Ліцензії Creative Commons пропонують легальне середовище для вільного обміну контентом: золоту середину між «усі права застережені» та «жодні права не застережені» – «деякі права застережені». Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав визначати засади подальшого використання їхніх творів. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент.

Один з лекторів фестивалю соціальних інновацій Ucrazyans – дизайнер Ігор Скляревський, який разом із командою однодумців створює нову схему київського метрополітену, систему навігації містом, а також реформує мову, якою комунальні служби спілкуються з мешканцями – використовує ліцензії Creative Commons для своїх проектів. Наприклад, схема швидкісного транспорту Києва поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства — Некомерційна — Розповсюдження на тих самих умовах. Користувачі можуть ділитися — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі, а також змінювати його — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу своїх творів за умов посилання на автора оригінального твору, зазначення внесених змін, некомерційного використання і розповсюдження своїх творів на умовах тієї ж ліцензії, що й оригінал.

Низка організацій і фондів використовує ліцензії Creative Commons у своїй діяльності, а також вимагає цього від грантоотримувачів. Серед них Association for Progressive Communications, Bill & Melinda Gates Foundation, EngageMedia, Ford Foundation, Global Voices, Open Society Foundation, Social Media Exchange (SMEX), William and Flora Hewlett Foundation.

Дізнатися більше про ліцензії Creative Commons можна тут. Обрати одну з шести типових ліцензій можна за допомогою конструктора ліцензій, відповівши на два запитання:

• Дозволити розповсюдження похідних творів, заснованих на вашому?
  • Так
  • Ні
• Дозволити комерційне використання вашого твору?
  • Так
  • Ні

На основі ваших відповідей конструктор запропонує варіант ліцензії і згенерує код, який можна скопіювати і вставити у ваш вебсайт, щоб поінформувати користувачів про умови викристання вашого контенту. Або можна просто вказати посилання на умови обраної вами ліцензії.

16 березня відбулася Міжнародна конференція з відкритих урядових даних. Уперше в Україні представники державних органів влади, ІТ-спільноти, громадські активісти і міжнародні експерти зібралися для обговорення подальших кроків уряду з відкриття даних, найактуальніших тем запитів з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та демонстрації можливостей відкритих урядових даних для створення суспільно корисних додатків.

Ганс Гассерт, OKFN, Німеччина, розпочав свій виступ “Перспективи і масштаб використання даних, від аналізу політики на основі даних до муніципальних проектів” із визначення відкритих даних (на основі ‘The Open Definition’) — “відкритість означає безплатний доступ, а також можливість використовувати, модифікувати, і ділитися з будь-якою метою.” Він навів приклади найвідоміших проектів відкритих даних:

• Мапа світу під вільними ліцензіями, створена волонтерами OpenStreetMap, що поширюється під Open Data Commons Open Database License (OdbL) і Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах
• Найшвидший спосіб пересування у містах Transit App
• Where dose my money go? (Куди йдуть мої гроші?)
• Кліматичний портал Climate.com

Його бачення майбутнього — буде ще більше даних, стане поширенішою практика використання даних і буде більше бізнесів на основі відкритих даних. Кількість поліпшує якість. Дані — це нова “нафта”. І нам потрібні сервіси з обробки/переробки даних. Дані — це також і платформа, яка пропонує ефективність, інновації і прозорість (боротьба з корупцією).

Ганс також навів приклад українського проекту відкритих даних Redonbass.org — загальнодоступної бази даних про руйнування житлової і соціальної інфраструктури, розробленої ПРООН і Social Boost.

Олександр Риженко, Державне урядове агентство з питань електронного урядування України, зазначив, що після прийняття закону (наразі, підтриманий у першому читанні законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні) будуть створені Постанови Кабінету Міністрів, які визначатимуть дані, які слід публікувати, а також стандарти, тощо. Наступним кроком буде робота з органами влади, щоб пояснити, яку інформацію їм слід подавати. Наша система до цього, на жаль, не зовсім готова і потрібна ефективна демонстрація. Паралельно відбуватимуться пілотні проекти. І буде потрібна промоція і підтримка громадянсього суспільства, яке контролюватиму органи влади.

Марія Горностай, Адміністрація Президента України, назвала низку інших ініціатив відкритих даних — Digital Ukraine (законодавчий базис для розбудови електронного врядування), відкриття даних бюджету (інший законопроект, проголосований у першому читанні, який базувався на міжнародному досвіді). Основна мета цих ініціатив — прозорість і боротьба з корупцією. А також надання можливостей для бізнесу використовувати ці дані.

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ, розповів, що поняття відкритості даних було введено ще в Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції» (в якому ідеться про відкриття персональних даних державних службовців) та «Про відкритість використання публічних коштів» (який передбачає створення єдиного порталу). Вже оприлюднюється казначейська інформація, відкривається інформація про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти, тощо. Потік даних зростає і постає питання як їх слід ефективно використовувати.

Законопроект щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних лише встановлює обов’язок оприлюднювати ці дані. У нашій нормативістській системі ще слід розробити низку підзаконних актів — інструкції, перелік обов’язкових наборів даних і стандарти, яким чином вони повинні оприлюднюватися (вимоги, сумісність, API).

Максим Ключар, ПРООН, зазначив, що вже існує шалений попит на відкриті дані. Учасники Антикорупційної школи ПРООН запитують як вони можуть обробляти дані, де їх можна взяти і в яких форматах, куди з ними іти і що робити. Відкриті дані потрібно якомога більше інтегрувати у програму уряду, Президентську стратегію 2020 і партнерство відкритий уряд. Постає питання того, як вірно налагодити співпрацю між різними учасниками цього процесу. Потрібне системне бачення руху вперед і участь громадянського суспільства.

Михайло Шмельов, Майкрософт Україна, запитав про актуальність даних і про те, чи можна їм довіряти. А також, що слід зробити, щоб ці дані стали актуальними, достовірними і цілісними. Як поєднати паперовий документобіг із наповненням порталу відкритих даних? Органи державного управління повинні автоматизуватися, налагодити прозорі процеси (наша проблема — саме непрозорість і корупція на етапі процесів) і надавати суспільству набори даних у машиночистуваному вигляді.

Якщо потрібні орієнтири — існує Хартія відкритих даних Великої Вісімки (Open data charter).

Запис панелі “Як відкриті дані трансформують український уряд”.

У рамках конференції відбулася презентація національного порталу відкритих даних http://data.gov.ua.

Франческо Кеккі, ПРООН, наголосив на економічній ефективності відкритих даних, які можуть принести національним економікам до 2% прирісту ВВП. Він також навів низку успішних Східно-Європейських проектів відкритих даних:

• K Monitor – Watchdog for Public Funds, Угорщина
• Відкриті суди у Словаччині, який, зокрема, відстежує родинні зв’язки суддів
• MANS – проект боротьби з корупцією та організованою злочинністю у Чорногорії

Лівія Туркану, Адміністрація електронного уряду, Молдова, розповіла про портал відкритих даних date.gov.md, портал державних витрат, відкриті закупівлі, відкриту іноземну допомогу, відкриту національну статистику, відкрите законодавство, відкритий геопортал, історії про бюджет, сайт фіксування проблем alerte.md. Відкриті дані — це засада урядової політики Молдови.

Стефан Де Коста, Link Digital, Австралія, нагадав, що первинним користувачами відкритих даних є комп’ютери. Відкриті дані сприяють цифровій трансформації урядових сервісів. І запитав, чи потрібно уряду надавати близько 200 урядових послуг, чи частину цих послуг можна передати третім сторонам?

В’ячеслав Романов, Інфометр, РФ, розповів про діяльність http://infometer.org.

Звучало кілька питань про використання ліцензій. На основі поширеної міжнародної практики, ми пропонуємо використовувати вільні публічні ліцензії Creative Commons для ліцензування баз даних.

Організатори міжнародної конференції: громадська організація SocialBoost, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Міністерство закордонних справ Данії в Україні, Міжнародний фонд «Відродження» і Державне агентство з питань електронного урядування України.

Про коференцію в Твітері #iodc і на сторінці SocialBoost у Facebook.