10-12 березня відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». У роботі конференції взяло участь понад 130 осіб: представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, вищих навчальних закладів, видавці наукових видань, дослідники та бібліотекарі.

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем наукової комунікації, поширення результатів наукових досліджень, стандартів наукової періодики задля безперешкодного розвитку науки та освіти в Україні та інтеграції української академічної спільноти до світової, учасники конференції ухвалили резолюцію. Два її пункти стосуються відкритого доступу і ліцензій Creative Commons:

• Підтримати ініціативу відкритого Інтернет-доступу до результатів наукових досліджень, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України із впровадженням відповідних вимог до звітних процедур.
• Сприяти обізнаності українських науковців в галузі авторського права та шляхів легального поширення та використання електронного контенту, зокрема використання ліцензій Creative Commons, які пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі.

Слайди і відео нашої презентації “Авторське право і ліцензії відкритого контенту: Creative Commons українською” – Андрій Бічук, Ірина Кучма, Максим Наумко, Сергій Токар, робоча група з адаптації ліцензій Creative Commons до українського законодавства.

Головний організатор конференції : Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія». Співорганізатори: Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національна Бібліотека України імені В.І.Вернадського НАН України, Державний Фонд Фундаментальних Досліджень, Інститут післядипломної освіти НАКККіМ, Українська бібліотечна асоціація, Громадська організація «Українське Фулбрайтівське коло», Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна бібліотека України)

Всі презентації конференції: слайди і відео.

У видавництві Юрінком Інтер цього року вийшла монографія Олени Жилінкової “Договірне регулювання відносин щодо інтелектуальної власності в Україні та за кордоном“. У розділі 1.5. “Ліцензії на використання об’єктів авторського і суміжних прав у цифровому середовищі” ідеться про онлайн-ліцензування, зокрема, публічні безоплатні онлайн-ліцензії, найбільш відомиим прикладом яких є ліцензії Creative Commons, та про комп’ютерні ліцензії.

“…застосування в Україні ліцензій СС [Сreative Commons] є цілком законним, якщо розглядати їх як односторонній правочин та припустити, що позначка про умови ліцензування, що ставиться поряд із об’єктом на веб-сторінці та відсилає користувача до тексту самої ліцензії, є рівнозначною електронному підписові.”

Дуже дякую пані Олені за книжку, і дуже раджу її тим, хто цікавиться питаннями інтелектуальної власності.

16 березня відбулася Міжнародна конференція з відкритих урядових даних. Уперше в Україні представники державних органів влади, ІТ-спільноти, громадські активісти і міжнародні експерти зібралися для обговорення подальших кроків уряду з відкриття даних, найактуальніших тем запитів з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та демонстрації можливостей відкритих урядових даних для створення суспільно корисних додатків.

Ганс Гассерт, OKFN, Німеччина, розпочав свій виступ “Перспективи і масштаб використання даних, від аналізу політики на основі даних до муніципальних проектів” із визначення відкритих даних (на основі ‘The Open Definition’) — “відкритість означає безплатний доступ, а також можливість використовувати, модифікувати, і ділитися з будь-якою метою.” Він навів приклади найвідоміших проектів відкритих даних:

• Мапа світу під вільними ліцензіями, створена волонтерами OpenStreetMap, що поширюється під Open Data Commons Open Database License (OdbL) і Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах
• Найшвидший спосіб пересування у містах Transit App
• Where dose my money go? (Куди йдуть мої гроші?)
• Кліматичний портал Climate.com

Його бачення майбутнього — буде ще більше даних, стане поширенішою практика використання даних і буде більше бізнесів на основі відкритих даних. Кількість поліпшує якість. Дані — це нова “нафта”. І нам потрібні сервіси з обробки/переробки даних. Дані — це також і платформа, яка пропонує ефективність, інновації і прозорість (боротьба з корупцією).

Ганс також навів приклад українського проекту відкритих даних Redonbass.org — загальнодоступної бази даних про руйнування житлової і соціальної інфраструктури, розробленої ПРООН і Social Boost.

Олександр Риженко, Державне урядове агентство з питань електронного урядування України, зазначив, що після прийняття закону (наразі, підтриманий у першому читанні законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні) будуть створені Постанови Кабінету Міністрів, які визначатимуть дані, які слід публікувати, а також стандарти, тощо. Наступним кроком буде робота з органами влади, щоб пояснити, яку інформацію їм слід подавати. Наша система до цього, на жаль, не зовсім готова і потрібна ефективна демонстрація. Паралельно відбуватимуться пілотні проекти. І буде потрібна промоція і підтримка громадянсього суспільства, яке контролюватиму органи влади.

Марія Горностай, Адміністрація Президента України, назвала низку інших ініціатив відкритих даних — Digital Ukraine (законодавчий базис для розбудови електронного врядування), відкриття даних бюджету (інший законопроект, проголосований у першому читанні, який базувався на міжнародному досвіді). Основна мета цих ініціатив — прозорість і боротьба з корупцією. А також надання можливостей для бізнесу використовувати ці дані.

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ, розповів, що поняття відкритості даних було введено ще в Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції» (в якому ідеться про відкриття персональних даних державних службовців) та «Про відкритість використання публічних коштів» (який передбачає створення єдиного порталу). Вже оприлюднюється казначейська інформація, відкривається інформація про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти, тощо. Потік даних зростає і постає питання як їх слід ефективно використовувати.

Законопроект щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних лише встановлює обов’язок оприлюднювати ці дані. У нашій нормативістській системі ще слід розробити низку підзаконних актів — інструкції, перелік обов’язкових наборів даних і стандарти, яким чином вони повинні оприлюднюватися (вимоги, сумісність, API).

Максим Ключар, ПРООН, зазначив, що вже існує шалений попит на відкриті дані. Учасники Антикорупційної школи ПРООН запитують як вони можуть обробляти дані, де їх можна взяти і в яких форматах, куди з ними іти і що робити. Відкриті дані потрібно якомога більше інтегрувати у програму уряду, Президентську стратегію 2020 і партнерство відкритий уряд. Постає питання того, як вірно налагодити співпрацю між різними учасниками цього процесу. Потрібне системне бачення руху вперед і участь громадянського суспільства.

Михайло Шмельов, Майкрософт Україна, запитав про актуальність даних і про те, чи можна їм довіряти. А також, що слід зробити, щоб ці дані стали актуальними, достовірними і цілісними. Як поєднати паперовий документобіг із наповненням порталу відкритих даних? Органи державного управління повинні автоматизуватися, налагодити прозорі процеси (наша проблема — саме непрозорість і корупція на етапі процесів) і надавати суспільству набори даних у машиночистуваному вигляді.

Якщо потрібні орієнтири — існує Хартія відкритих даних Великої Вісімки (Open data charter).

Запис панелі “Як відкриті дані трансформують український уряд”.

У рамках конференції відбулася презентація національного порталу відкритих даних http://data.gov.ua.

Франческо Кеккі, ПРООН, наголосив на економічній ефективності відкритих даних, які можуть принести національним економікам до 2% прирісту ВВП. Він також навів низку успішних Східно-Європейських проектів відкритих даних:

• K Monitor – Watchdog for Public Funds, Угорщина
• Відкриті суди у Словаччині, який, зокрема, відстежує родинні зв’язки суддів
• MANS – проект боротьби з корупцією та організованою злочинністю у Чорногорії

Лівія Туркану, Адміністрація електронного уряду, Молдова, розповіла про портал відкритих даних date.gov.md, портал державних витрат, відкриті закупівлі, відкриту іноземну допомогу, відкриту національну статистику, відкрите законодавство, відкритий геопортал, історії про бюджет, сайт фіксування проблем alerte.md. Відкриті дані — це засада урядової політики Молдови.

Стефан Де Коста, Link Digital, Австралія, нагадав, що первинним користувачами відкритих даних є комп’ютери. Відкриті дані сприяють цифровій трансформації урядових сервісів. І запитав, чи потрібно уряду надавати близько 200 урядових послуг, чи частину цих послуг можна передати третім сторонам?

В’ячеслав Романов, Інфометр, РФ, розповів про діяльність http://infometer.org.

Звучало кілька питань про використання ліцензій. На основі поширеної міжнародної практики, ми пропонуємо використовувати вільні публічні ліцензії Creative Commons для ліцензування баз даних.

Організатори міжнародної конференції: громадська організація SocialBoost, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Міністерство закордонних справ Данії в Україні, Міжнародний фонд «Відродження» і Державне агентство з питань електронного урядування України.

Про коференцію в Твітері #iodc і на сторінці SocialBoost у Facebook.

ПАН БІБЛІОТЕКАР – блоґ про бібліотечну справу та інформаційні технології – написав про ліцензії Creative Commons українською, зручний конструктор ліцензій, який полегшує вибір, і про своє рішення використовувати ліцензії Creative Commons – він обрав для блоґу CC BY-NC-SA (Із зазначенням авторства – Некомерційна – Розповсюдження на тих самих умовах). Дякуємо, ПАНЕ БІБЛІОТЕКАРЮ!

У Вікісховище (англ. Wikimedia Commons) — загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій — вчора завантажили двадцяти п’яти мільйонний файл — фотографію мечеті у місті Шанлиурфа (Туреччина), збудованої, як вважають, на місці народження пророка Авраама.

Файли Вікісховища використовують у проектах фонду Wikimedia (Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен із проектів.

(Джерела: У Вікісховищі – 25 мільйонів файлів!

25 мільйонів файлів на Вікісховищі

Вікісховище)

Ми працюємо над українськими перекладами нових версій ліцензій Creative Commons 4.0. Нашу першу чернетку “Creative Commons – Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення в той самий спосіб – Міжнародна – Публічна Ліцензія” можна почитати тут і залишити свій коментар.

Ми дякуємо юристам, які зустрілися з нами вчора для обговорення цього тексту (детальніше на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності України: Ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 отримали україномовну версію), і які надали свої коментарі. Наразі ми готуємо новий текст із врахуванням всіх зауважень.

12-го березня ми презентуватимемо ці ліцензії на конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» – наша презентація “Авторське право і ліцензії відкритого контенту: Creative Commons українською” – Андрій Бічук, Ірина Кучма, Максим Наумко, Сергій Токар, робоча група з адаптації ліцензій Creative Commons до українського законодавства. Ознайомитись із програмою конференції можна тут.

Художник, аніматор і режисер Раян Джунел розробив логотип Creative Commons у 2001-му році.

У березні 2015-го року він увійшов у колекцію Музею сучасного мистецтва у Нью Йорку (детальніше англійською: Is This for Everyone? New Design Acquisitions at MoMA).

Ліцензії Creative Commons пропонують перевірений часом гнучкий і справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав самим визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання, і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторських прав.

Сергій Токар переклав українською відповіді на найпоширеніші запитання про ліцензії, юридичні та технічні засоби Creative Commons:

 Про Creative Commons

• Що таке Creative Commons і чим ми займаємось?

• Чи Creative Commons виступає проти авторського права?

• Що означає «Деякі права застережені»?

• Чи може Creative Commons надати правничу консультацію щодо їхніх ліцензій чи інших механізмів, або допомогти з правозастосуванням ліцензій Creative Commons?

• Чи Creative Commons збирає чи відстежує твори, ліцензовані під Creative Commons?

• Яка функція кнопок Creative Commons?

• Чи можу я використовувати логотип та кнопки Creative Commons?

• Мені подобається Creative Commons. Як я можу допомогти?

• Чому Creative Commons запроваджує щорічну акцію по збору коштів? Для чого потрібні ці гроші та куди вони йдуть?

 Загальна інформація про ліцензії

• Що таке ліцензії Creative Commons?

• Як працюють ліцензії Creative Commons?

• Яка версія ліцензій Creative Commons найостанніша?

• Чи Creative Commons зачіпає виключення з та обмеження авторського права, такі як сумлінне використання?

• Хто надає дозвіл на використання твору, пропонованого під ліцензією Creative Commons?

• Чи ліцензії Creative Commons визнаються судами?

• Що трапиться, якщо хтось використає ліцензію Creative Commons стосовно мого твору без моєї згоди та дозволу?

• Що таке міжнародна (неадаптована) ліцензія Creative Commons, і чому Creative Commons пропонує адаптовані ліцензії?

• Чи можу я включати твір, який ліцензовано під CC BY, у статтю Вікіпедії, навіть якщо вона використовує ліцензію CC BY-SA?

• Чи можуть уряди або міжурядові організації використовувати ліцензії Creative Commons?

Для ліцензіарів

Вибір ліцензії

• Про що я повинна подумати, перш, ніж застосовувати ліцензію Creative Commons?

• Як мені вирішити, яку ліцензію обрати?

• Чому я повинна використовувати останню версію ліцензії Creative Commons?

• Що робити, якщо ліцензія Creative Commons не була адаптована до моєї правової системи?

• Яку ліцензію мені обрати — міжнародну чи адаптовану?

• Чому я повинна використовувати допоміжний «обирач ліцензій»? Що буде, якщо я цього не зроблю?

• Як мені застосувати ліцензію Creative Commons до свого твору?

• Чи я повинна реєструватися у Creative Commons перш, ніж застосувати ліцензію?

• Чого стосуються умови використання ліцензій Creative Commons?

• Чи я можу застосовувати Creative Commons до програмного забезпечення?

• Чи можу я застосовувати ліцензії Creative Commons до баз даних?

• Чи можна застосовувати ліцензії Creative Commons до логотипів чи торговельних марок?

• Чи я можу застосувати ліцензію Creative Commons до твору, який знаходиться у суспільному надбанні?

• Якщо я зробила фотографію іншого твору, який є у суспільному надбанні, то чи я можу застосувати ліцензію Creative Commons до мого фото?

Права, інші за авторські

• Чи можу я використовувати ліцензії Creative Commons, щоб ліцензувати інші, не лише авторські права?

• Яким чином ліцензії Creative Commons впливають на мої немайнові права?

• Чи можу я пропонувати під ліцензією Creative Commons твір, який містить елемент моєї торговельної марки, без ліцензування та без впливу на права щодо торговельних марок?

• Як ліцензії Creative Commons впливають на право на особисте життя та його таємницю, право на приватність та інші особисті права?

Бізнес–моделі

• Чи можу я використовувати ліцензії Creative Commons до копій творів у низькій роздільній здатності і зберігати за собою права на копії з вищою роздільною здатністю?

• Чи можу я використовувати ліцензію Creative Commons, якщо я є членом організації колективного управління правами?

• Чи можу я заробляти гроші на творах, які я ліцензувала під ліцензією Creative Commons?

Зауваження та доповнення до ліцензії

• Чи можу я наполягати на точному розташуванні позначки про авторство?

• Чи можу я змінювати положення та умови дії ліцензії?

• Чи я можу робити вилучення з положень та умов ліцензії?

• Чи можу я укласти окремі або додаткові умови з користувачами мого твору?

Після ліцензування

• Що відбувається після того, як я запропонувала твір під ліцензією Creative Commons і хтось порушує умови ліцензії?

• Що я можу зробити, якщо я запропонувала твір під ліцензією Creative Commons і мені не подобається те, як хтось його використовує?

• Що мені робити, якщо хтось застосує до мого ліцензованого під Creative Commons твору технічні засоби захисту (такі як DRM)?

• Якщо я опублікую матеріал під ліцензією Creative Commons в одному форматі (наприклад .pdf), чи можу я заборонити ліцензіатам змінювати його?

• Що буде, якщо я зміню своє рішення ліцензувати матеріал під ліцензією Creative Commons?

Відповіді читайте тут: https://www.creativecommons.org.ua/about-creative-commons

Максим Наумко взяв участь у програмі “Відкрита студія” на Першому каналі Українського радіо, де обговорювалися проблеми реалізації авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет.

Учасники:

• Арданов Олексій, т.в.о. начальника відділу авторського права та суміжних прав Державної служби інтелектуальної власності України;
• Оксана Павленко, заступник директора Телекомунікаційної палати України;
• Максим Наумко, представник робочої групи з адаптації ліцензій Creative Commons до українського законодавства.

Обговорення торкалося таких запитань:

• Вдосконалення національного законодавства щодо боротьби з піратством у мережі Інтернет;
• Вільні ліцензії в Інтернеті: Wikipedia, Creative Commons;
• Застосування винятків і обмежень у сфері авторського права та суміжних прав у цифровому середовищі;
• Майбутнє Інтернету та авторського права.

Запис ефіру можна послухати тут.