Джонатан Барнбрук (Jonathan Barnbrook) — дизайнер обкладинок кількох альбомів Девіда Бові, включно з цьогорічним Blackstar. Barnbrook — однойменна лондонська дизайнерська компанія, яку він заснував, — виклала елементи дизайну Blackstar під ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах, щоб фани могли їх вільно використовувати з некомерційною метою. Завантажити їх можна тут.

(Джерело: David Bowie’s Blackstar Art Released for Free to Fans
By Jeremy Gordon
Pitchfork Media)

На Вікі-концерті з нагоди П’ятнадцятиріччя Вікіпедії відбулася світова прем’єра «Гімну Вікіпедії» Андрія Бондаренка для читця, вокального та інструментального ансамблів у виконанні Павла Зубова (голос), Андрія Дьоміна (саксофон), Дмитра Радзецького (гітара), Сергія Радзецького (бас-гітара), Олега Пахомова (ударні), вокального квартету у складі Оксани Дондик, Олени Маруняк, Альони Горяйнової і Катерини Приходько, і Андрія Бондаренка (фортепіано).

Відео виконання твору з концерту: Wikipedia Hymn 1.0.

Твір поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0):

Ви можете вільно:

• Ділитися — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі
• Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
• Ліцензіар не може відкликати цідозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.

На наступних умовах:

• Із Зазначенням Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію тавказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує вас або ваше використання твору.
• Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовуватитехнологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.

30 січня у Музеї Івана Гончара (Київ) о 17:00 відбудеться показ фільму «Кримські стежки» французького режисера Вінсента Муна, за участі консультанта фільму Олександра Рибалка. Показ відбудеться в рамках представлення проекту :::стежка::: агенції АртПоле, за участі Олі Михайлюк та Рустема Скібіна (презентація цього проекту розпочнеться о 16:00).

Проект :::стежка:::стартував влітку у Києві після того, як його підтримали на Спільнокошті. Кримськотатарські орнаменти у виконанні кераміста Рустема Скібіна опрацьовував польський стріт-артист Артур Вабік. Існує також вінницька :::стежка::: з творів Михайла Коцюбинського, створена у співпраці Олі Михайлюк, Рустема, художниці Юлі Гушул та Лабораторії актуальної творчості. :::стежка::: проявилася і в Приазов’ї — мурал створив київський художник Андрій Гуренко.

Навесні АртПоле планує продовжити :::стежку::: — закінчити розписи у Бердянську й Вінниці та вирушити до інших міст: Чернівців, Львова, Варшави, а далі Мюнхена, Парижа, Барселони, Лісабону.

«Кримські стежки» — фільм незалежного французького режисера Вінсента Муна (фр. Vincent Moon, народився 25 серпня 1979-го року в Парижі), відомого своїми короткими фільмами, в яких присутня наживо виконувана музика. Він працював як з невідомими музикантами інді-рок сцени, так і з всесвітньо відомими колективами, такими як Том Джонс, R.E.M. та Arcade Fire. Його фільм про японського музиканта Kazuki Tomokawa «La Faute Des Fleurs» (2009) переміг у номінації Sound & Vision Award на Копенгагенському міжнародному фестивалі документального кіна CPH: DOX в листопаді 2009-го року.

З січня 2009-го року він живе в дорозі, експериментуючи з польовими записами і відео, подорожуючи по всьому світу в пошуках рідкісних музикантів для своїх фільмів.

2011-го та 2012-го року від подорожував Україною. Вінсент Мун приїхав до Львова на міжнародний кінофестиваль Wiz-Art, показав свої фільми та провів майстер-клас під назвою “Номадичне кіно і нові технології”. У Карпатах він записав гуцульські пісні у виконанні двох фольклорних гуртів і створив фільм CARPATE. У київському Гідропарку він зняв відомий етно-хауз гурт ДахаБраха і фільмз цим гуртом увійшов до проекту Take-Away Show. Також Вінсент зняв гурт Древо із села Крячківка Полтавської області – дивитися фільм, та ексцентричну виконавицю народних пісень Лукерью Кошелову з села Ліново – дивитися фільм. В Одесі він працював зі старими виконавцями єврейської музики, фільм з якими так і називається YIDDISH! the last yiddish singers of Odessa. В Ялті він зняв фільм-портрет THE LAST KOBZAR про старого кобзаря Остапа Юрійовича Кіндрачука.

Більшість його фільмів доступні для безкоштовного перегляду онлайн і для відкритих безкоштовних показів будь-де у світі під ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах.

Сюжети з Криму склалися в повнометражний фільм «Кримські стежки» — про традиційну музику народів Криму: кримських татар, греків, болгар, вірменів, кримчаків. Фрагменти, які не ввійшли до фільму, можна подивитися на Vimeo під ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах.

(Джерела: «Кримські стежки»; Вінсент Мун: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вінсент_Мун; персональний сайт)

Каталог уругвайської музики під ліцензіями Creative Commons http://musicalibre.uy/catalogo/, в якому можна шукати за ліцензіями, авторами і виконавцями, жанрами і роками.

Залежно від умов ліцензій, музикою можна ділитися — копіювати і розповсюджувати у будь-якому вигляді чи форматі і змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних на наступних умовах: із зазначенням авторства — маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору (ліцензія Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)).

Деякі похідні твори можна поширювати лише на тих самих умовах — якщо ви реміксуєте, трансформуєте, засновуєте свій твір на матеріалі, ви повинні розповсюджувати свої твори на умовах тієї ж ліцензії, що й оригінал (ліцензія Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-SA 4.0)).

Деякі треки заборонено використовувати з комерційною метою (ліцензія Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0)).

22 грудня у Контрапункті (вул. Іллінська, 16, м. Київ) відбудеться підсумковий семестровий елекроакустичний концерт ЕМ-VISIA school.

Серед учасників Юрко Булка, випускник Львівської консерваторії, який використовує виключно вільний софт і публікує свою музику на умовах вільних ліцензій.

Алла Загайкевич, композиторка, співробітниця кафедри музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України та Голова Асоціації електро-акустичної музики Київської організації Національної спілки композиторів України, цитує Юрка:

“Ще навчаючись у школі, я зацікавився вільним софтом (free/libre/open-source software) і програмуванням. Після початкових спроб компонувати музику в традиційних техніках з використанням DAW’ів та секвенсерів, я відчув потребу у більшій гнучкості й у інтегруванні живого виконання у те, що роблю. Тому я почав використовувати програмування для створення гнучких музичних структур — спершу в PureData, і згодом у SuperCollider. З 2009 р. я брав участь у фестивалях і концертах в Україні, зокрема EM-Visia (Київ, 2009), Ars/Vox Electronica (Львів, 2011, 2012, 2013, 2014), ТЕТРАМАТИКА (Львів, 2013). У 2015 р. стажувався у Краківській музичні академії під керівництвом Марека Холонєвського у рамках стипендії Gaude Polonia. Використовую виключно вільний софт і публікую свою музику на умовах вільних ліцензій.
http://57f23hcybjqj4ime.onion/ (сайт доступний через Tor Browser).

Завтра будемо слухати/дивитися «Please wait…»
“Я хотів якось осмислити цю таку типову для всіх нас ситуацію, коли на екрані напис «Please wait…» і біжать відсотки, а ми на них дивимося й чекаємо…”
Візуальна частина спрограмована на Javascript, а звукова доріжка – у Суперколайдері.

Програма ЕМ-VISIA school — концерту електроакустичної музики:

Павло Гриняєв (Україна): Prelude , електронний запис (2015)

Олеся Галас (Україна): Spirit of the flying для флейти та електроніки (2015)

Анна Аркушина (Україна/Австрія) : kurz über die kleinigkeiten, електронний запис (2015)

Антон Стук (Україна): Ballons… (in memorial Satoru Iwata) для інструментального ансамблю та електроніки (2015)

Ілля Розумейко (Україна/Австрія): Heimweh, електронний запис (2015)

Юрко Булка (Україна): Please wait… алгоритмічна композиція наживо (2015)

Борис Якопович (Хорватія): Navi affondati, електронний запис (2015)

другий відділ: бандура та електроніка:

Чень Юнцзя (Китай/Україна ) Ancient Silk – версія для бандури та електроніки (2014)

Сергій Леонтьєв (Україна): В колисці вечірнього сонця- версія для бандури та електроніки (2015)

Алла Загайкевич (Україна): Друже Лі Бо.. (присвята Олегу Лишезі) – версія для бандури та електроніки (2015)

виконавці: Ensemble From Scratch, диригент Владислав Мироненко – Міхейшин

Олексій Бабарін – флейта

Єлізавета Соловйова – бандура

Павло Гриняєв, Антон Стук, Олеся Галас, Борис Якопович, Чень Юнцзя, Сергій Леонтьєв, Алла Загайкевич – електроніка

Вхід – 40 грн
Студентам консерваторії вхід вільний

Якщо Ви ще не читали нашу серію публікацій про вільні публічні ліцензії Creative Commons на «Великій ідеї»,  радимо не зволікати 🙂

#лібералізація авторського права

Creative Commons: ліберальний інструмент у авторському праві

Все, що ви хотіли дізнатися про ліцензії для творчості Creative Commons та не знали, де запитати.
Автор: АНДРІЙ БІЧУК
Представник робочої групи з адаптації Creative Commons до українського законодавства

Вільна музика, або як качати, слухати, міксувати легально?

Андрій Бічук продовжує серію матеріалів про ліцензії Creative Commons. Цього разу мова піде про музику, ліцензовану під даними ліцензіями.

Ліцензії Сreative Commons з’явилися 13 років тому.

Станом на кінець 2015-го року більше мільярда творів вже поширюється під цими вільними ліцензіями.

І ці твори отримали понад 136 мільярдів переглядів лише цього року.

Більшість авторів обирають найвільніші версії ліцензій.

Понад 50 інституцій культури вже виклали свої колекції онлайн для вільного використання під ліцензіями Creative Commons.

За останнє десятиліття український контент під вільними ліцензіями Creative Commons потрапив у 34 найпопулярніші мови з понад 90 мільйонами переглядів.

Більше подробиць у звіті.