10-12 березня відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». У роботі конференції взяло участь понад 130 осіб: представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, вищих навчальних закладів, видавці наукових видань, дослідники та бібліотекарі.

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем наукової комунікації, поширення результатів наукових досліджень, стандартів наукової періодики задля безперешкодного розвитку науки та освіти в Україні та інтеграції української академічної спільноти до світової, учасники конференції ухвалили резолюцію. Два її пункти стосуються відкритого доступу і ліцензій Creative Commons:

• Підтримати ініціативу відкритого Інтернет-доступу до результатів наукових досліджень, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України із впровадженням відповідних вимог до звітних процедур.
• Сприяти обізнаності українських науковців в галузі авторського права та шляхів легального поширення та використання електронного контенту, зокрема використання ліцензій Creative Commons, які пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі.

Слайди і відео нашої презентації “Авторське право і ліцензії відкритого контенту: Creative Commons українською” – Андрій Бічук, Ірина Кучма, Максим Наумко, Сергій Токар, робоча група з адаптації ліцензій Creative Commons до українського законодавства.

Головний організатор конференції : Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія». Співорганізатори: Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національна Бібліотека України імені В.І.Вернадського НАН України, Державний Фонд Фундаментальних Досліджень, Інститут післядипломної освіти НАКККіМ, Українська бібліотечна асоціація, Громадська організація «Українське Фулбрайтівське коло», Громадська організація ЕЛІБУКР (Електронна бібліотека України)

Всі презентації конференції: слайди і відео.

У видавництві Юрінком Інтер цього року вийшла монографія Олени Жилінкової “Договірне регулювання відносин щодо інтелектуальної власності в Україні та за кордоном“. У розділі 1.5. “Ліцензії на використання об’єктів авторського і суміжних прав у цифровому середовищі” ідеться про онлайн-ліцензування, зокрема, публічні безоплатні онлайн-ліцензії, найбільш відомиим прикладом яких є ліцензії Creative Commons, та про комп’ютерні ліцензії.

“…застосування в Україні ліцензій СС [Сreative Commons] є цілком законним, якщо розглядати їх як односторонній правочин та припустити, що позначка про умови ліцензування, що ставиться поряд із об’єктом на веб-сторінці та відсилає користувача до тексту самої ліцензії, є рівнозначною електронному підписові.”

Дуже дякую пані Олені за книжку, і дуже раджу її тим, хто цікавиться питаннями інтелектуальної власності.

16 березня відбулася Міжнародна конференція з відкритих урядових даних. Уперше в Україні представники державних органів влади, ІТ-спільноти, громадські активісти і міжнародні експерти зібралися для обговорення подальших кроків уряду з відкриття даних, найактуальніших тем запитів з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та демонстрації можливостей відкритих урядових даних для створення суспільно корисних додатків.

Ганс Гассерт, OKFN, Німеччина, розпочав свій виступ “Перспективи і масштаб використання даних, від аналізу політики на основі даних до муніципальних проектів” із визначення відкритих даних (на основі ‘The Open Definition’) — “відкритість означає безплатний доступ, а також можливість використовувати, модифікувати, і ділитися з будь-якою метою.” Він навів приклади найвідоміших проектів відкритих даних:

• Мапа світу під вільними ліцензіями, створена волонтерами OpenStreetMap, що поширюється під Open Data Commons Open Database License (OdbL) і Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах
• Найшвидший спосіб пересування у містах Transit App
• Where dose my money go? (Куди йдуть мої гроші?)
• Кліматичний портал Climate.com

Його бачення майбутнього — буде ще більше даних, стане поширенішою практика використання даних і буде більше бізнесів на основі відкритих даних. Кількість поліпшує якість. Дані — це нова “нафта”. І нам потрібні сервіси з обробки/переробки даних. Дані — це також і платформа, яка пропонує ефективність, інновації і прозорість (боротьба з корупцією).

Ганс також навів приклад українського проекту відкритих даних Redonbass.org — загальнодоступної бази даних про руйнування житлової і соціальної інфраструктури, розробленої ПРООН і Social Boost.

Олександр Риженко, Державне урядове агентство з питань електронного урядування України, зазначив, що після прийняття закону (наразі, підтриманий у першому читанні законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні) будуть створені Постанови Кабінету Міністрів, які визначатимуть дані, які слід публікувати, а також стандарти, тощо. Наступним кроком буде робота з органами влади, щоб пояснити, яку інформацію їм слід подавати. Наша система до цього, на жаль, не зовсім готова і потрібна ефективна демонстрація. Паралельно відбуватимуться пілотні проекти. І буде потрібна промоція і підтримка громадянсього суспільства, яке контролюватиму органи влади.

Марія Горностай, Адміністрація Президента України, назвала низку інших ініціатив відкритих даних — Digital Ukraine (законодавчий базис для розбудови електронного врядування), відкриття даних бюджету (інший законопроект, проголосований у першому читанні, який базувався на міжнародному досвіді). Основна мета цих ініціатив — прозорість і боротьба з корупцією. А також надання можливостей для бізнесу використовувати ці дані.

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ, розповів, що поняття відкритості даних було введено ще в Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції» (в якому ідеться про відкриття персональних даних державних службовців) та «Про відкритість використання публічних коштів» (який передбачає створення єдиного порталу). Вже оприлюднюється казначейська інформація, відкривається інформація про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти, тощо. Потік даних зростає і постає питання як їх слід ефективно використовувати.

Законопроект щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних лише встановлює обов’язок оприлюднювати ці дані. У нашій нормативістській системі ще слід розробити низку підзаконних актів — інструкції, перелік обов’язкових наборів даних і стандарти, яким чином вони повинні оприлюднюватися (вимоги, сумісність, API).

Максим Ключар, ПРООН, зазначив, що вже існує шалений попит на відкриті дані. Учасники Антикорупційної школи ПРООН запитують як вони можуть обробляти дані, де їх можна взяти і в яких форматах, куди з ними іти і що робити. Відкриті дані потрібно якомога більше інтегрувати у програму уряду, Президентську стратегію 2020 і партнерство відкритий уряд. Постає питання того, як вірно налагодити співпрацю між різними учасниками цього процесу. Потрібне системне бачення руху вперед і участь громадянського суспільства.

Михайло Шмельов, Майкрософт Україна, запитав про актуальність даних і про те, чи можна їм довіряти. А також, що слід зробити, щоб ці дані стали актуальними, достовірними і цілісними. Як поєднати паперовий документобіг із наповненням порталу відкритих даних? Органи державного управління повинні автоматизуватися, налагодити прозорі процеси (наша проблема — саме непрозорість і корупція на етапі процесів) і надавати суспільству набори даних у машиночистуваному вигляді.

Якщо потрібні орієнтири — існує Хартія відкритих даних Великої Вісімки (Open data charter).

Запис панелі “Як відкриті дані трансформують український уряд”.

У рамках конференції відбулася презентація національного порталу відкритих даних http://data.gov.ua.

Франческо Кеккі, ПРООН, наголосив на економічній ефективності відкритих даних, які можуть принести національним економікам до 2% прирісту ВВП. Він також навів низку успішних Східно-Європейських проектів відкритих даних:

• K Monitor – Watchdog for Public Funds, Угорщина
• Відкриті суди у Словаччині, який, зокрема, відстежує родинні зв’язки суддів
• MANS – проект боротьби з корупцією та організованою злочинністю у Чорногорії

Лівія Туркану, Адміністрація електронного уряду, Молдова, розповіла про портал відкритих даних date.gov.md, портал державних витрат, відкриті закупівлі, відкриту іноземну допомогу, відкриту національну статистику, відкрите законодавство, відкритий геопортал, історії про бюджет, сайт фіксування проблем alerte.md. Відкриті дані — це засада урядової політики Молдови.

Стефан Де Коста, Link Digital, Австралія, нагадав, що первинним користувачами відкритих даних є комп’ютери. Відкриті дані сприяють цифровій трансформації урядових сервісів. І запитав, чи потрібно уряду надавати близько 200 урядових послуг, чи частину цих послуг можна передати третім сторонам?

В’ячеслав Романов, Інфометр, РФ, розповів про діяльність http://infometer.org.

Звучало кілька питань про використання ліцензій. На основі поширеної міжнародної практики, ми пропонуємо використовувати вільні публічні ліцензії Creative Commons для ліцензування баз даних.

Організатори міжнародної конференції: громадська організація SocialBoost, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Міністерство закордонних справ Данії в Україні, Міжнародний фонд «Відродження» і Державне агентство з питань електронного урядування України.

Про коференцію в Твітері #iodc і на сторінці SocialBoost у Facebook.

Ми підготували коротку довідку про використання вільних публічних ліцензій Creative Commons для ліцензування баз даних до Міжнародної конференції з відкритих урядових даних.

Ліцензії відкритого контенту також набувають своєї актуальності з підтримкою у першому читанні законопроекту “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні.

Використання уже створеного і визнаного світом набору ліцензій дозволить зекономити ресурси та час на розробку та затвердження текстів ліцензій. Використання ліцензій Creative Commons свідчить про відкриту політику держави у питаннях доступу до інформації та її розповсюдження.

ХТО ВЖЕ ВИКОРИСТОВУЄ?

• Австралія – портал відкритих урядових даних http://data.gov.au, а також портали Бюро Статистики Австралії і Geoscience Australia; веб-сайт Парламенту Австралії і веб-сайт Виборчої Комісії Австралії
• Бразилія – портал відкритих урядових даних http://dados.gov.br 
• Велика Британія – портал відкритих урядових даних http://data.gov.uk
• Франція – урядовий портал http://www.gouvernement.fr
• Греція – портали відкритих даних http://opengeodata.gr і http://geodata.gov.gr/geodata, портал відкритого урядування http://www.opengov.gr, веб-сайт Прем’єр-міністра Греції
• Індонезія – портал відкритих урядових даних http://data.id
• Італія – портал відкритих даних Палати Депутатів і дані Національного Інституту Статистики
• Нідерланди – портал відкритих урядових даних http://www.rijksoverheid.nl
• Нова Зеландія – уряд рекомендує використовуват ліцензії Creative Commons як стандартні ліцензії для урядових даних
• Польща – веб-сайт Міністерства економіки Польщі 
• США – бази даних на веб-сайті Білого Дому
• Чилі – веб-сайт уряду
• Світовий Банк – репозитарій відкритого доступу

ЯКЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС?

Повідомлення Європейської Комісії 2014/C 240/01  «Настанови стосовно рекомендованих стандартних ліцензій, баз даних, та стягнення оплат за повторне використання документів» від 24.07.2014 р.:

п.2.2. «Відкриті стандартні ліцензії, наприклад найостанніші ліцензії Creative Commons (версія 4.0), дозволяють повторне використання інформації державного сектора без необхідності розробляти та оновлювати на замовлення ліцензії на національному або суб-національному рівні.»

«Kyiv-Mohyla Humanities Journal» — електронний англомовний рецензований журнал відкритого доступу з питань літератури, історії і філософії (Центрально-Європейські студії і україністика) — використовує ліцензію Creative Commons — Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0).

Журнал видається раз на рік і є одним із проектів англомовних електронних рецензованих видань «Kyiv-Mohyla Academic Peer Reviewed Journals».

ПАН БІБЛІОТЕКАР – блоґ про бібліотечну справу та інформаційні технології – написав про ліцензії Creative Commons українською, зручний конструктор ліцензій, який полегшує вибір, і про своє рішення використовувати ліцензії Creative Commons – він обрав для блоґу CC BY-NC-SA (Із зазначенням авторства – Некомерційна – Розповсюдження на тих самих умовах). Дякуємо, ПАНЕ БІБЛІОТЕКАРЮ!

У Вікісховище (англ. Wikimedia Commons) — загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій — вчора завантажили двадцяти п’яти мільйонний файл — фотографію мечеті у місті Шанлиурфа (Туреччина), збудованої, як вважають, на місці народження пророка Авраама.

Файли Вікісховища використовують у проектах фонду Wikimedia (Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен із проектів.

(Джерела: У Вікісховищі – 25 мільйонів файлів!

25 мільйонів файлів на Вікісховищі

Вікісховище)

Ми працюємо над українськими перекладами нових версій ліцензій Creative Commons 4.0. Нашу першу чернетку “Creative Commons – Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення в той самий спосіб – Міжнародна – Публічна Ліцензія” можна почитати тут і залишити свій коментар.

Ми дякуємо юристам, які зустрілися з нами вчора для обговорення цього тексту (детальніше на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності України: Ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 отримали україномовну версію), і які надали свої коментарі. Наразі ми готуємо новий текст із врахуванням всіх зауважень.

12-го березня ми презентуватимемо ці ліцензії на конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» – наша презентація “Авторське право і ліцензії відкритого контенту: Creative Commons українською” – Андрій Бічук, Ірина Кучма, Максим Наумко, Сергій Токар, робоча група з адаптації ліцензій Creative Commons до українського законодавства. Ознайомитись із програмою конференції можна тут.

Художник, аніматор і режисер Раян Джунел розробив логотип Creative Commons у 2001-му році.

У березні 2015-го року він увійшов у колекцію Музею сучасного мистецтва у Нью Йорку (детальніше англійською: Is This for Everyone? New Design Acquisitions at MoMA).

Ліцензії Creative Commons пропонують перевірений часом гнучкий і справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав самим визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання, і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторських прав.