авторське право

Ліцензії Creative Commons українською мовою

Ми завершили переклад четвертої (найостаннішої) версії ліцензій Creative Commons українською мовою і тепер офіційний переклад шести ліцензій Creative Commons опублікований на сайті Creative Commons українською мовою:

Україна стала четвертою країною, яка переклала тексти ліцензій національною мовою, після Фінляндії, Норвегії і Нідерландів.

CC UA

Дуже дякуємо Олексію Арданову і Ірині Дідушко (Державна служба інтелектуальної власності України), Микиті Полатайко (Sayenko Kharenko), Олексію Столяренко (Baker & McKenzie) і Валентині Троцькій (Науково-дослідний інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України) за поради, консультації і допомогу з перекладом ліцензій!

Користуйтеся!

Ліцензії Creative Commons пропонують перевірений часом гнучкий і справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторського права самим визначати засади подальшого використання їхніх творів і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент за згодою авторів та інших суб’єктів авторського права.

Обрати одну з шести типових ліцензій можна за допомогою конструктора ліцензій, відповівши на два запитання:

1. Дозволити поширення похідних творів, заснованих на вашому?

  • Так
  • Ні

2. Дозволити комерційне використання вашого твору?

  • Так
  • Ні

На основі ваших відповідей конструктор запропонує варіант ліцензії і згенерує код, який можна скопіювати і вставити у ваш вебсайт, щоб поінформувати користувачів про умови використання вашого контенту. Або можна просто вказати посилання на умови обраної вами ліцензії.

Creative Commons Global Summit запрошує до участі

Creative Commons Global Summit відбувається що два роки за участі глобальної мережі Creative Commons, а також партнерів і активістів. Цього року він відбудеться у Сеулі, Південна Корея, 15-17 жовтня.

Seoul, South Korea by Doug Sun Beams CC BY
Seoul, South Korea by Doug Sun Beams CC BY

Як взяти участь?

Книжка Кирила Галушка «Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до XX століття» у вільному доступі

Україна_на_карті_Європи.pdfКнижка Кирила Галушка — історика, соціолога і публіциста — «Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до XX століття», видана у Києві в 2014 році, доступна у вільному доступі у Вікісховищі під ліцензією Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 3.0 Неадаптована (CC BY-SA 3.0).

Автор книжки дозволив всім вільно копіювати, тиражувати, поширювати з будь-якою метою, навіть комерційною, а також створювати на основі книжки похідні твори за умови обов’язкового посилання на книжку і її автора, а при створенні похідних творів – вони так само мають бути вільними.

(Джерело: Ще один крок до вільних знань українською мовою, Блог громадської організації Вікімедіа Україна)

Універсальний конструктор

WP_20150512_15_53_45_ProМинулого тижня я потрапила на виставку, присвячену 3D друкові MAKING A DIFFERENCE / A DIFFERENCE IN MAKING у Центрі мистецтв BOZAR у Брюселі. Там були велосипеди, імплантанти, меблі, сукні і ще безліч цікавих і корисних речей.

WP_20150512_15_56_21_ProОдин із експонатів – універсальний конструктор, розроблений Free Art and Technology [F.A.T.] Lab and Sy-Lab, поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства – Некомерційна – Розповсюдження на тих самих умовах 3.0 Неадаптована (CC BY-NC-SA 3.0). Конструктор містить 80 адапторів, які забезпечують сумісність популярних дитячих конструкторів: Lego, Duplo, Fischertechnik, Gears! Gears! Gears!, K’Nex, Krinkles (Bristle Blocks), Lincoln Logs, Tinkertoys, Zome і Zoob.

Звісно, їх можна безплатно завантажити і надрукувати самим на 3D принтері.

Право на посилання: Savethelink.org

На (гіпер)посиланнях будується веб, але останні кілька років практика посилань перебуває під загрозою. Якщо правовласники отримають право цензурувати чи контролювати посилання на легітимний контент, це може зашкодити вільному обігу інформації онлайн, доступу до новин і ресурсів у мережі.
Іспанія однією із перших країн обмежила доступ до посилань: її уряд ухвалив закон, який вимагає від сервісів, що розміщують посилання на новини і витяги з новин, сплачувати відрахування організації, що представляє інтереси іспанських газет. Такий тип псевдо-законодавства про авторське право спрямований на захист прибутків іспанських медійників. Після ухвалення цього законодавства, Google News, який забезпечує трафік до медійних веб-сайтів, припинив свою діяльність в Іспанії, посилаючись на те, що працювати в нових умовах вони не можуть.
 Минулого року під час публічних констультацій щодо перегляду європейського законодавства про авторське право, одне з питань звучало як: чи повинні гіперпосилання підпадати під дію авторського права загалом чи за певних умов, або бути предметом авторизації з боку правовласників?
 Низка організації, включно з Creative Commons, відповіли, що це жахлива ідея.
 На початку травня, 58 організацій (Creative Commons одна з них) із 21 країни започаткували Savethelink.org. Ця кампанія спрямована на підвищення обізнаності щодо проблеми і своєчасної реакції, щоб змусити політиків захистити практику вільного і відкритого посилання онлайн.
StL-banner-_800
Більше інформації про це на сайті Savethelink.org і у прес-релізі.
Приєднатися до петиції можна на сайті Savethelink.org. Організації, які хотіли б приєднатися до коаліції, можуть зробити це на сайті.
(На основі Don’t mess with the right to link: Savethelink.org автор: Timothy Vollmer, May 6th, 2015)

Міжнародний день проти технічних засобів захисту

6 травня – Міжнародний день проти технічних засобів захисту (DRM).

“Технічні засоби захисту – технічні   пристрої  і  (або) технологічні  розробки,  призначені  для створення  технологічної перешкоди  порушенню  авторського  права і (або) суміжних прав при
сприйнятті і (або) копіюванні захищених  (закодованих)  записів  у фонограмах  (відеограмах)  і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до  використання  об’єктів  авторського  права  і суміжних прав” (З А К О Н  У К Р А Ї Н И Про авторське право і суміжні права).

Активісти планують низку заходів у Бангладеші, Великій Британії, Греції, Італії, Канаді, Нідерландах, Португалії, Сингапурі, США, щоб привернути увагу до проблем, пов’язаних з технічними засобами захисту. Наприклад, у низці країн бібліотеки і люди з особливими потребами мають право робити цифрові копії, але технічні засоби захисту не “розуміють” особливостей національного законодавства.

idad-2015-map

Cоціальні інновації і відкритий контент

CDanTJuVIAAt0o9У Києві триває фестиваль соціальних інновацій Ucrazyans. Мета організаторів – міжнародної організації PACT та інтернет-видання Platfor.ma – зібрати разом ініціативи, які рухають Україну вперед.

Як свідчить досвід, рух вперед відбувається значно швидше у відкритій системі. З-поміж прикладів можна навести відкрите програмне забезпечення, відкриті дані, відкриту науку, відкриту освіту і відкриті інновації. Контент, який можна творчо використовувати, набагато цінніший для користувачів, ніж контент закритий.

Ліцензії Creative Commons пропонують легальне середовище для вільного обміну контентом: золоту середину між «усі права застережені» та «жодні права не застережені» – «деякі права застережені». Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав визначати засади подальшого використання їхніх творів. Користувачі ж здобувають можливість вільно використовувати цифровий контент.

Один з лекторів фестивалю соціальних інновацій Ucrazyans – дизайнер Ігор Скляревський, який разом із командою однодумців створює нову схему київського метрополітену, систему навігації містом, а також реформує мову, якою комунальні служби спілкуються з мешканцями – використовує ліцензії Creative Commons для своїх проектів. Наприклад, схема швидкісного транспорту Києва поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства — Некомерційна — Розповсюдження на тих самих умовах. Користувачі можуть ділитися — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі, а також змінювати його — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу своїх творів за умов посилання на автора оригінального твору, зазначення внесених змін, некомерційного використання і розповсюдження своїх творів на умовах тієї ж ліцензії, що й оригінал.

Низка організацій і фондів використовує ліцензії Creative Commons у своїй діяльності, а також вимагає цього від грантоотримувачів. Серед них Association for Progressive Communications, Bill & Melinda Gates Foundation, EngageMedia, Ford Foundation, Global Voices, Open Society Foundation, Social Media Exchange (SMEX), William and Flora Hewlett Foundation.

Дізнатися більше про ліцензії Creative Commons можна тут. Обрати одну з шести типових ліцензій можна за допомогою конструктора ліцензій, відповівши на два запитання:

  • Дозволити розповсюдження похідних творів, заснованих на вашому?
    • Так
    • Ні
  • Дозволити комерційне використання вашого твору?
    • Так
    • Ні

На основі ваших відповідей конструктор запропонує варіант ліцензії і згенерує код, який можна скопіювати і вставити у ваш вебсайт, щоб поінформувати користувачів про умови викристання вашого контенту. Або можна просто вказати посилання на умови обраної вами ліцензії.

Стратегії і переваги вільного поширення цифрових колекцій музеїв

image LSH paperУ серпні 2014-го року Europeana Pro опублікувала дослідження “Демократизація Rijksmuseum” (Democratising the Rijksmuseum) — як Державний музей (Амстердам) відкрив свою повну цифрову колекцію для публічного використання і результати цього проекту. Дослідження виклало надзвичайний інтерес, а також низку питань про те, чи можуть цей досвід повторити менші музеї.

Нове дослідження Europeana Pro “Досягнення значного впиливу з малим бюджетом” (Making Impact on a Small Budget — LSH Case Study) аналізує досвід музейного комплексу LSH (Livrustkammaren och Skoklosters slott med Stiftelsen Hallwylska museet) у Швеції. У музеї працюють 50 співробітників, він має обмежений бюджет і близько 300,000 відвідувачів на рік (музейний комплекс складається з трьох музеїв). Але його цифрова колекція здобула мільйони переглядів.

(Джерело: Making impact on a small budget)

Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних”

2171_09173432Законом, зокрема, встановлюється, що публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

2) фізичні особи (суб’єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

4. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов’язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування».

Відповідний законопроект зареєстровано за № 2171.

( Текст Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України “Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних“)

Ми підготували коротку довідку про використання вільних публічних ліцензій Creative Commonsдля ліцензування баз даних.