16 березня відбулася Міжнародна конференція з відкритих урядових даних. Уперше в Україні представники державних органів влади, ІТ-спільноти, громадські активісти і міжнародні експерти зібралися для обговорення подальших кроків уряду з відкриття даних, найактуальніших тем запитів з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та демонстрації можливостей відкритих урядових даних для створення суспільно корисних додатків.

Ганс Гассерт, OKFN, Німеччина, розпочав свій виступ “Перспективи і масштаб використання даних, від аналізу політики на основі даних до муніципальних проектів” із визначення відкритих даних (на основі ‘The Open Definition’) — “відкритість означає безплатний доступ, а також можливість використовувати, модифікувати, і ділитися з будь-якою метою.” Він навів приклади найвідоміших проектів відкритих даних:

• Мапа світу під вільними ліцензіями, створена волонтерами OpenStreetMap, що поширюється під Open Data Commons Open Database License (OdbL) і Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах
• Найшвидший спосіб пересування у містах Transit App
• Where dose my money go? (Куди йдуть мої гроші?)
• Кліматичний портал Climate.com

Його бачення майбутнього — буде ще більше даних, стане поширенішою практика використання даних і буде більше бізнесів на основі відкритих даних. Кількість поліпшує якість. Дані — це нова “нафта”. І нам потрібні сервіси з обробки/переробки даних. Дані — це також і платформа, яка пропонує ефективність, інновації і прозорість (боротьба з корупцією).

Ганс також навів приклад українського проекту відкритих даних Redonbass.org — загальнодоступної бази даних про руйнування житлової і соціальної інфраструктури, розробленої ПРООН і Social Boost.

Олександр Риженко, Державне урядове агентство з питань електронного урядування України, зазначив, що після прийняття закону (наразі, підтриманий у першому читанні законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні) будуть створені Постанови Кабінету Міністрів, які визначатимуть дані, які слід публікувати, а також стандарти, тощо. Наступним кроком буде робота з органами влади, щоб пояснити, яку інформацію їм слід подавати. Наша система до цього, на жаль, не зовсім готова і потрібна ефективна демонстрація. Паралельно відбуватимуться пілотні проекти. І буде потрібна промоція і підтримка громадянсього суспільства, яке контролюватиму органи влади.

Марія Горностай, Адміністрація Президента України, назвала низку інших ініціатив відкритих даних — Digital Ukraine (законодавчий базис для розбудови електронного врядування), відкриття даних бюджету (інший законопроект, проголосований у першому читанні, який базувався на міжнародному досвіді). Основна мета цих ініціатив — прозорість і боротьба з корупцією. А також надання можливостей для бізнесу використовувати ці дані.

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ, розповів, що поняття відкритості даних було введено ще в Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції» (в якому ідеться про відкриття персональних даних державних службовців) та «Про відкритість використання публічних коштів» (який передбачає створення єдиного порталу). Вже оприлюднюється казначейська інформація, відкривається інформація про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти, тощо. Потік даних зростає і постає питання як їх слід ефективно використовувати.

Законопроект щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних лише встановлює обов’язок оприлюднювати ці дані. У нашій нормативістській системі ще слід розробити низку підзаконних актів — інструкції, перелік обов’язкових наборів даних і стандарти, яким чином вони повинні оприлюднюватися (вимоги, сумісність, API).

Максим Ключар, ПРООН, зазначив, що вже існує шалений попит на відкриті дані. Учасники Антикорупційної школи ПРООН запитують як вони можуть обробляти дані, де їх можна взяти і в яких форматах, куди з ними іти і що робити. Відкриті дані потрібно якомога більше інтегрувати у програму уряду, Президентську стратегію 2020 і партнерство відкритий уряд. Постає питання того, як вірно налагодити співпрацю між різними учасниками цього процесу. Потрібне системне бачення руху вперед і участь громадянського суспільства.

Михайло Шмельов, Майкрософт Україна, запитав про актуальність даних і про те, чи можна їм довіряти. А також, що слід зробити, щоб ці дані стали актуальними, достовірними і цілісними. Як поєднати паперовий документобіг із наповненням порталу відкритих даних? Органи державного управління повинні автоматизуватися, налагодити прозорі процеси (наша проблема — саме непрозорість і корупція на етапі процесів) і надавати суспільству набори даних у машиночистуваному вигляді.

Якщо потрібні орієнтири — існує Хартія відкритих даних Великої Вісімки (Open data charter).

Запис панелі “Як відкриті дані трансформують український уряд”.

У рамках конференції відбулася презентація національного порталу відкритих даних http://data.gov.ua.

Франческо Кеккі, ПРООН, наголосив на економічній ефективності відкритих даних, які можуть принести національним економікам до 2% прирісту ВВП. Він також навів низку успішних Східно-Європейських проектів відкритих даних:

• K Monitor – Watchdog for Public Funds, Угорщина
• Відкриті суди у Словаччині, який, зокрема, відстежує родинні зв’язки суддів
• MANS – проект боротьби з корупцією та організованою злочинністю у Чорногорії

Лівія Туркану, Адміністрація електронного уряду, Молдова, розповіла про портал відкритих даних date.gov.md, портал державних витрат, відкриті закупівлі, відкриту іноземну допомогу, відкриту національну статистику, відкрите законодавство, відкритий геопортал, історії про бюджет, сайт фіксування проблем alerte.md. Відкриті дані — це засада урядової політики Молдови.

Стефан Де Коста, Link Digital, Австралія, нагадав, що первинним користувачами відкритих даних є комп’ютери. Відкриті дані сприяють цифровій трансформації урядових сервісів. І запитав, чи потрібно уряду надавати близько 200 урядових послуг, чи частину цих послуг можна передати третім сторонам?

В’ячеслав Романов, Інфометр, РФ, розповів про діяльність http://infometer.org.

Звучало кілька питань про використання ліцензій. На основі поширеної міжнародної практики, ми пропонуємо використовувати вільні публічні ліцензії Creative Commons для ліцензування баз даних.

Організатори міжнародної конференції: громадська організація SocialBoost, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Міністерство закордонних справ Данії в Україні, Міжнародний фонд «Відродження» і Державне агентство з питань електронного урядування України.

Про коференцію в Твітері #iodc і на сторінці SocialBoost у Facebook.

Ми підготували коротку довідку про використання вільних публічних ліцензій Creative Commons для ліцензування баз даних до Міжнародної конференції з відкритих урядових даних.

Ліцензії відкритого контенту також набувають своєї актуальності з підтримкою у першому читанні законопроекту “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні.

Використання уже створеного і визнаного світом набору ліцензій дозволить зекономити ресурси та час на розробку та затвердження текстів ліцензій. Використання ліцензій Creative Commons свідчить про відкриту політику держави у питаннях доступу до інформації та її розповсюдження.

ХТО ВЖЕ ВИКОРИСТОВУЄ?

• Австралія – портал відкритих урядових даних http://data.gov.au, а також портали Бюро Статистики Австралії і Geoscience Australia; веб-сайт Парламенту Австралії і веб-сайт Виборчої Комісії Австралії
• Бразилія – портал відкритих урядових даних http://dados.gov.br 
• Велика Британія – портал відкритих урядових даних http://data.gov.uk
• Франція – урядовий портал http://www.gouvernement.fr
• Греція – портали відкритих даних http://opengeodata.gr і http://geodata.gov.gr/geodata, портал відкритого урядування http://www.opengov.gr, веб-сайт Прем’єр-міністра Греції
• Індонезія – портал відкритих урядових даних http://data.id
• Італія – портал відкритих даних Палати Депутатів і дані Національного Інституту Статистики
• Нідерланди – портал відкритих урядових даних http://www.rijksoverheid.nl
• Нова Зеландія – уряд рекомендує використовуват ліцензії Creative Commons як стандартні ліцензії для урядових даних
• Польща – веб-сайт Міністерства економіки Польщі 
• США – бази даних на веб-сайті Білого Дому
• Чилі – веб-сайт уряду
• Світовий Банк – репозитарій відкритого доступу

ЯКЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС?

Повідомлення Європейської Комісії 2014/C 240/01  «Настанови стосовно рекомендованих стандартних ліцензій, баз даних, та стягнення оплат за повторне використання документів» від 24.07.2014 р.:

п.2.2. «Відкриті стандартні ліцензії, наприклад найостанніші ліцензії Creative Commons (версія 4.0), дозволяють повторне використання інформації державного сектора без необхідності розробляти та оновлювати на замовлення ліцензії на національному або суб-національному рівні.»

Національний портал відкритих даних, який розробила громадянська платформа SocialBoost у квітні 2014 року за підтримки Microsoft та сприяння Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, та Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, визначає умови поширення відкритих даних “на основі загальних умов ліцензії Creative Commons“.

“Ліцензійна інформація: Користувач має право використовувати (у тому числі повторно) відкриті дані вільно, безстроково, безоплатно без обмеження території використання, в тому числі має право копіювати, публікувати, поширювати відкриті дані, видозмінювати відкриті дані і об’єднувати їх з іншою інформацією, використовувати відкриті дані в комерційних цілях, використовувати для створення програм для ЕОМ і додатків.”

Наступним кроком хотілося б бачити інтеграцію кнопок Creative Commons — це найпростіший спосіб повідомити про основні дозволи, які стосуються творів, що розповсюджуються під ліцензіями Creative, посилаючись на короткий виклад ліцензії Creative Commons (у якому, в свою чергу, є посилання на повну версію ліцензії «для юристів»). Ці кнопки будуть зрозумілі не лише особам, які користуються відкритими даними, але і комп’ютерам (data mining та інші способи взаємодії з даними за допомогою програм і аплікацій).

Матеріали, захищені авторським правом на спільній веб-платформі уряду Нової Зеландії, вільно поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Нова Зеландія (CC BY 3.0 NZ). Урядові портали понад 30 країн світу використовують ліцензії Creative Commons, перелік країн, проектів і посилання (англійською мовою) тут.

Publicamp! розпочнеться у Рівному 11 травня 2012 р. Головна мета Publicamp – зібрати представників місцевої та регіональної влади, громадських організацій, бізнесу та підприємств, що розробляють ІТ-технології для обговорення сучасних рішень та досвіду для вдосконалення громадських комунікацій в Україні. Формат події – баркемп, коли кожен учасник може запропонувати тему для обговорення, представити власний проект. Якщо Ви маєте цікаву тему для презентації, повідомте, будь-ласка, організаторів pcamprivne@gmail.com. Організатори очікують не лише почути наукові роздуми щодо перспектив електронного вдярування і соціальних медіа, а також і обговорити практичні поради щодо застосування нових засобів комунікації для розвитку місцевого самоуправління та громад, демократії, свободи слова, освіти та доступу до інформації. Важливим елементом події є конкурс проектів громадянської участі або електронної демократії, а також хакатон з відкритих урядових даних в Україні. Publicamp є частиною проекту “Європейські публічні комунікації”, що викладається у Рівненському інституті словянознавства. Зареєструватись і отримати квиток можна тут або тут.

Уряди Австралії, Нідерландів, Нової Зеландії, США використовують ліцензії Creative Commons. Більше інформації, приклади і дослідження (англійською мовою).